Травень 2025

Бути в містичній зоні

Вітання з Дому, любі.

Я – Вчений Серця. Сьогодні я виходжу на передній план Групи з 9, щоб надати вам огляд проблемних аспектів, які, здається, супроводжують багатьох Робітників Світла в їхньому поступі. Дозвольте пояснити. Під час наших відкритих трансляцій у форматі «питання-відповідь» ми часто чуємо від людей, що вони прагнуть рухатися вперед, але відчувають, що заблоковані або емоційно виснажені. Хоча багато хто з них має потребу змінити свою роботу, у більшості немає відкритих можливостей для настільки радикальних змін. У багатьох є члени родини, які залежать від них, і це ще більше стримує їх від рішучих кроків.

Є також ті, хто відчуває, що їхні стосунки перестали розвиватися – або навіть, що вони розлюбили. Можливо, вони не хочуть викликати конфлікт у стабільній ситуації або бояться завдати болю партнерові, сказавши, що насправді відчувають. Інші мають конкретні цілі та заздалегідь визначений шлях вперед, але часто втрачають натхнення й відчувають внутрішню порожнечу. Загалом, зміни даються людям нелегко. Ми прагнемо запропонувати вам інший погляд на життя – з нашого боку завіси – й відкрити деякі з найвищих потенціалів, що розгортаються перед кожним із вас, ким би ви не були.

Творчість на різних рівнях життя

Існує багато пом’якшувальних обставин, від яких залежить процес прийняття рішень. Звісно, з віком світогляд змінюється, і на різних етапах життя він може суттєво відрізнятися. У передпідлітковому віці більшість людей понад усе прагне подорослішати, щоб мати змогу самостійно робити вибір, а не йти лише тими шляхами, які визначили для них батьки. Саме тому багато молодих людей зрештою обирають шлях, що кардинально протилежний до шляху їхніх батьків.

Далі настають підліткові роки, які для більшості пов’язані з певною безстрашністю. Здається, що батьківський контроль вже не стримує їх, і тепер вони можуть самі визначати напрям свого руху. Експерименти відкривають усілякі можливості знайти своє покликання в житті. Хоча іноді такі експерименти мають негативні наслідки, цей період також є критичним часом вільного творчого потоку, коли з’являється відчуття магічності. Молоді люди, які обирають вищу освіту, зазвичай змушені обрати один напрям навчання – і, на нашу думку, це один із найпотужніших чинників, що вбиває творчість. Примусове визначення шляху саме в цьому віці часто призводить до того, що люди навчаються за однією спеціальністю, а згодом працюють у зовсім іншій сфері. Така модель – коли творчий потік блокується суспільними нормами – часто й призводить до тих запитань, про які ми згадали вище.

Стосунки

Більшість дорослих зосереджені на тому, щоб забезпечити себе або накопичити певний маєток як засіб досягнення щастя. Багато хто закохується й створює родину, що відкриває чудові можливості для зростання. Зупинімося тут на темі стосунків, адже люди не розвиваються в однаковому темпі. У процесі життєвого розвитку партнери часто віддаляються одне від одного – але, любі, це природно. Якщо двоє здатні гармонійно розвивати свої стосунки та любов, цілком можливо зберегти їх у довгостроковій перспективі.

Якість стосунків визначається не тим, як довго партнери залишаються разом. Вона визначається тим, наскільки вільно й відкрито вони можуть спілкуватися, повністю підтримуючи одне одного навіть у розбіжностях. Якщо ця комунікація втрачається, стосунки стають рутиною, і партнери часто почуваються внутрішньо спустошеними. Одним із викликів, які ми спостерігаємо, є те, як люди сприймають стосунки. Вони часто оцінюють їх за тим, як вони завершилися, а не за глибиною любові та підтримки, які вони відчували.

Ми часто чуємо від батьків, що вони не хочуть травмувати дітей, розриваючи стосунки, на яких ґрунтувалася сім’я. Але чого ви насправді при цьому навчаєте своїх дітей? Чи не формуєте ви в них такий підхід до стосунків, який згодом спричинить подібні труднощі у їхньому дорослому житті? Існує багато інструментів, які допомагають відновлювати стосунки – наприклад, подружнє консультування або терапія. Ми завжди радимо скористатися ними, перш ніж передчасно розривати стосунки. Але якщо ці інструменти не допомагають, то перебування у стосунках, які не приносять задоволення, може стати згубним як для вашої магії, так і для творчого потоку.

Бути в містичній зоні

Якщо ви коли-небудь дивилися професійні спортивні змагання, то могли бачити важливий момент, яким ми хочемо зараз із вами поділитися. Щоб стати професійним спортсменом, потрібно вивчити правила і тренуватися, аби навчити тіло того, що воно має робити. На думку сучасної науки, за це відповідає префронтальна кора вашого мозку. Однак коли ви досягаєте високого рівня майстерності, слід припинити обдумувати дії – і просто не заважати самому собі. Окреслюючи цей стан, часто вживають словосполучення «бути у зоні», і насправді цей стан повністю оминає префронтальну кору.

Уявімо, що ви досконало опанували мистецтво кидання бейсбольного м’яча точно в страйк-зону, – і вам це вдається в 97% випадків. А тепер уявіть, що ви на майданчику для подач, відточуєте майстерність. Впевнено ви виконуєте ідеальні кидки в страйк-зону. І раптом хтось підходить до вас і пропонує мільйон доларів, якщо  ви вцілите наступним м’ячем у страйк-зону. Імовірність успішного кидка різко зменшується. Чому? Тому що ви мимоволі почнете активувати префронтальну кору мозку і надто багато думати, замість того щоб залишатися в зоні та дозволити тілу зробити те, що воно вже вміє. У спорті це часто називають м’язовою пам’яттю, але це те саме, що роблять ченнелери, коли передають послання духу. Вони мають увійти в зону і перестати думати достатньо довгий проміжок часу, щоби дозволити потоку пройти крізь них. Те саме стосується музикантів, письменників, художників – і звичайних людей, які просто живуть своє життя.

Спробуйте уявити, як це – бути в цій гіперкреативній зоні постійно. Якби ви мали таку здатність, ви б ніколи не відчували застою чи емоційного вигорання – ні в роботі, ні у стосунках, ні на життєвому шляху. Перебування в зоні потребує практики – багато практики. Саме тому ми завжди казали, що мистецтво творення полягає у балансі між розумом і серцем. Залучіть голову, щоб визначити напрямок, а потім довіртеся своєму серцю, щоб воно вказало вам шлях і ввело у потрібну зону. Це стає ще важливішим, коли ми переходимо до вищого вібраційного стану в п’ятому вимірі.

Наш намір – запропонувати вам іншу перспективу, з якої ви можете поглянути на своє життя і на шлях вашого духу, граючи у гру вдавання людини. Йдіть упевнено і пам’ятайте: ваш дух знає дорогу – якщо ви дозволите йому говорити через вас. Будь ласка, не забувайте ставитися одне до одного з повагою, дбати про себе навзаєм і грати у злагоді разом.

Я – Вчений Серця, і я дуже сильно люблю вас.

Еспаво.

Переклад українською: Юлія Вавжинська та Іяра

© Espavo, www.espavo.org, 2000-2025

Ця інформація призначена для розповсюдження і може вільно розповсюджуватися повністю або частково.

Будь-ласка, посилайтеся на: www.steverother.org.