Липень 2025

Горювання за третім виміром

Вітання з Дому, любі.

Для нас велика радість завітати до вас цього дня. З нашої перспективи світло, яке ви випромінюєте, стає яскравішим із кожним вашим вдихом. Хоч інколи й видається, що ваш світ заполонив хаос, насправді ви народжуєте щось величне. Ви не у руїні, ви – в еволюції.

Ви переходите від щільності третього виміру до свободи та плинності п’ятого. Це не просто зрушення у свідомості – це наростання сили вашого духу. І, як із кожною ініціацією, тут присутнє відпускання.

Відпускати ідеали нижчої вібрації непросто. Тіло, розум і навіть емоційні поля звикли до певних шаблонів: змагання замість співпраці, страх замість довіри, розділення замість єдності. Ці ідеали колись були необхідними в Грі, у яку ви погодилися заграти в третьому вимірі. Але вони виконали своє призначення. І тепер їм потрібно віддати честь… та відпустити.

Перехід у п’ятий вимір – це пригадування своєї істинної природи: не як людського тіла, а як божественного духу, що проживає людський досвід. Це означає увійти у свою майстерність. Це означає вийти зі страху в любов, з контролю у довіру, з осуду в тиху дозволеність.

Але, наші любі, з кожним кроком угору відгукується горювання. Багато з вас відчувають його зараз – дивний смуток, подібний до імли, що чіпляється за краї радості. Це і є горювання. Ви горюєте більше, ніж усвідомлюєте: за втратою старих ідентичностей і певних стосунків. Ви горюєте за втраченими ілюзіями, які колись давали вам структуру та безпеку, а в деяких випадках – за втратою людей, яких ви глибоко кохаєте й любите. 

Відпускання

Так, навіть у вознесінні є горювання. Вшануйте його. Не відштовхуйте його і не намагайтеся духовно обминути свої сльози. Натомість створіть простір для них і побудьте зі своїм смутком. Дозвольте своєму горюванню промовляти, адже це відлуння душі, яка знає: відбувається зміна. Старе відходить, щоб поступитися місцем новому.

Неможливо принести щільність нижчої вібрації у вищу. Тому відпускання є істотним.

Відпустіть потребу звинувачувати.

Відпустіть почуття провини.

Відпустіть переконання, що ви у чомусь недостатній/недостатня.

Відпустіть потребу бути правим.

Відпустіть броню, яка приховувала ваше серце.

Відпустіть ту версію себе, якій доводилося виживати.

Вам вже не потрібно жити у режимі виживання, бо п’ятий вимір не про реакцію – він про творення. Ви тут не для повторення старих історій – ви тут, щоб писати нові.

Зрушення вже відбувається. Воно не в майбутньому, воно в моменті Тепер. Сама Земля вібрує вище. Ось чому час здається дивним, чому ваші тіла відчуваються інакше, і чому старі системи дають тріщини й сиплються. Вам все це не здається, любі. Завіса тоншає, і ви починаєте бачити очима духу. 

Відкрийте обійми п’ятому виміру

Ясна річ, це вимагатиме відваги. Потрібна відвага, щоб відійти від того, що було для вас звичне, навіть коли звичне завдавало болю. Потрібна відвага, щоб жити без ярликів, існувати без гарантій та довіряти невидимому. Але саме в цьому і полягає ваша сила – без чіткого знання піддаватися потоку. Ваша сила живе у священному просторі між тим, що було, і тим, що буде. Горюйте за старим світом, так, але не якоріться у ньому. Нехай минуле буде вчителем, а не в’язницею.

П’ятий вимір – це не місце у просторі, а частота, що існує всюди, де присутня любов. Коли ви обираєте співчуття замість критики – ви в 5D. Коли ви даруєте прощення, особливо собі, – ви в 5D. Коли ви сидите у тиші й відчуваєте пульсування творіння у своїх грудях – ви там.

Це не щось, що треба заслужити. Це те, що ви пригадуєте серцем. А коли ви забуваєте, коли знову впадаєте у страх, біль чи сумнів, – це не поразка, а просто частина спіралі. Ви ніколи не рухаєтеся назад, лише вглиб себе. Глибше у пригадування, глибше у світло. 

Найкраще ще попереду

Ми просимо вас, любі, будьте лагідні з собою. Старий світ відходить, а ви – його повитухи й плакальниці. Але за горюванням сходить світанок, який жоден людський розум навіть не може вповні уявити. Ви зараз входите у свою майстерність. Ви скидаєте те, що вже вам не служить, і приймаєте те, чим ви насправді є: творці, цілителі, учителі світла.

Тримайтеся за руки, підіймаючись. Ведіть одне одного доДому, бо найкраще ще попереду. І завжди пам’ятайте: вас ніколи не залишають самих. Ми поруч з вами – одразу за полем зору шепочемо у тихих проміжках між вашими думками. Вас люблять безмірно. Ставтеся один до одного з повагою, дбайте про себе навзаєм та грайте у злагоді разом.

Еспаво, любі.

Група з 9

Переклад українською Юлія Вавжинська та Іяра

© Espavo, www.steverother.org, 2000-2025

Ця інформація призначена для розповсюдження і може вільно розповсюджуватися повністю або частково.

Будь-ласка, посилайтеся на: www.steverother.org.