Липень 2018

Дзеркало Алісії

Вітання з Дому, дорогі!

Я Мерлія і я прийшла сьогодні, щоб розповісти вам одну історію. Ви можете знайти у цій цікавій історії багато спільного з собою. Вона про дівчинку на ім’я Алісія. Алісія мала чудових батьків, яких собі обрала. Вона вирішила прийти сюди та грати у цю гру, прикидаючись людиною, тож по ту сторону завіси вона домовилася про свої контракти. Увійшовши у гру, вона природньо розділилася на 11 різних аспектів. У одному з аспектів, на якому ми зосередимо увагу, дівчинка мала дуже дивовижних батьків, яких просто обожнювала. Алісія зростала та вірила усьому, що їй казали батьки. “Алісія, ти прекрасна”. “Алісія, ти чарівна”. “Алісія, ти можеш бути усім, чим сама забажаєш”. І вона росла з вірою у це.

Алісія – емпат

Невдовзі Алісія пішла до школи та почала взаємодіяти з іншими дітьми. Перші кілька років навчання були хорошими. Однак, на третій рік Алісія усвідомила, що її тіло дещо відрізняється від більшості однокласників. Дівчинка була трохи важчою, оскільки несла більше енергії у своєму фізичному тілі. Але її мама все ще говорила їй: “Алісія, ти красуня. Алісія, ти чудова”. Незабаром Алісія припинила вірити мамі та татові, адже однокласники говорили їй дещо зовсім інше.

Перші десять років її життя були найгіршими. Вона дивилася на усіх тих людей, з якими навчалася, та усвідомлювала, що вона – інша. Деякі з однокласників були особливо жорстокими, обзивали її та не допускали до шкільних активностей. Алісію не вважали популярною дівчиною. Якось вона сказала мамі: “Я не така, як вони. І хоч ти кажеш мені, що я гарна, я зовсім не гарна”. Тіло її мами було дуже привабливим, і це ще більше ускладнювало проблему самосприйняття. Більше того, деякі діти у школі почали з неї дражнитися та, як ви це називаєте, знущатися. Для нас так магічно – спостерігати за тим, як на планеті Земля тепер починають постійно випливати ці слова та концепції знущання. Зараз людство знаходиться у процесі переоцінки тих дій, які завдають шкоди іншим, що колись вважалося нормою. Алісія замкнулася у собі в результаті тих знущань. Вона намагалася справлятися з життям, але через свою енергопровідність, набрала ще більше ваги. Вона замикалася і тісно тримала свою енергію навколо тіла. Алісія знала: усе, що кажуть їй мама та тато, було неправдою. Дівчинці вдавалося жити у цьому світі, коли вона була вдома, але коли вона виходила у зовнішній світ – все було геть по-іншому. Вона не могла бачити своєї краси. Вона не могла у будь-який момент бути тією людиною, якою хотіла бути, як їй казали батьки. Тато постійно повторював: “Алісія, ти можеш усе!”. Але вона так не почувалася, тож замкнулася від тата у своїй захисній оболонці.

Одного дня він знайшов Алісію, коли та ховалася у своїй кімнаті. Тато знав, вона любить виходити за межі звичайних розмов, тож вони гарно розмовляли. Він сказав: “Поглянь, яка ти вправна у навчанні, а особливо – у математиці. Ти неймовірна! Я нічого не розумію у математиці. А ось ти гарно розбираєшся у ній. Навчиш мене?”. Він як міг з любов’ю намагався підбадьорювати доньку, але Алісія просто заперечувала: “Вони просто мої батьки. Вони все бачать по-іншому. Вони мене люблять, але у житті я не така”. Їй неймовірно бракувало впевненості у собі. А коли минув ще час і Алісія стала підлітком, дівчина зрештою впала у депресію. Те, що ви називаєте сьогодні клінічною депресією, стало великим викликом для Алісії. Вона не знала, що й думати. На її думку, вона була просто жахливою. Вона зачинялася у своїй кімнаті, і щоразу, коли мама починала говорити їй: “О, Алісія, ти сьогодні така гарна!”, дівчина не сприймала ні слова, не даючи мамі навіть договорити. Вона розверталася та йшла геть і далі ховатися у своїй кімнаті, повністю заглиблюючись у себе.

Депресія – це творча сила, спрямована всередину

Коли творча сила не виходить назовні, вона спрямовується всередину, і люди впадають у те, що ви називаєте депресією. Якщо одягнути сірі окуляри, то усе навколо видаватиметься сірим. Ось так це й виглядає. Те, що Алісії колись приносило радість, вже більше не іскрилося для неї тим блиском. Колись вона насолоджувалася музикою. Вона любила математику та навчання у школі. Вона була прикладом для інших учнів, і траплялося, учитель навіть говорив: “Подивіться на Алісію, як їй вдалося ось це”. Її вчитель з математики казав: “Якщо у вас складнощі з математикою, підіть до Алісії – і вона вам усе покаже”. І тоді усі тихо сміялися за її спиною, через що вона почувалася жахливо. Були часи, коли вона думала про те, щоб піти з гри і покінчити зі своїм життям. Вона не знала, чи ще довго зможе щиро приймати усю цю енергію, але дівчина трималася і працювала з нею з усіх сил.

З часом їй вдавалося себе відмежовуватися та захищатися від цих негативних енергій. Але була одна дівчина, на рік старша за неї, і яку вважали найгарнішою у школі. Її звали Джуліанн. У старших класах усі задивлялися на Джуліанн, бо вона була неймовірно фотогенічною та гарною. Коли вони закінчували середню школу, саме Джуліанн домінувала у випускному альбомі. Її фотографії були усюди, тому що вона брала участь майже у всіх активностях та була дуже популярною. І саме Джуліанн постійно повторювала Алісії, що з нею щось не так. “Що з тобою?” – казала вона. Часом навіть її друзі запитували, нащо вона аж так сильно чіпляється до Алісії. А Джуліанн розлючено відповідала, мовляв Алісія просто так її дратує, що вона не може себе стримувати.

Алісія мріяла, що одного дня вона підійде до цієї дівчини та зможе щось таке їй сказати, що усе виправить і Джуліанн їїї зрозуміє. Але вона так цього і не зробила. Навіть коли Алісія закінчила школу та вступила до коледжа, вона все ще вчилася не привертати до себе увагу, усамітнюватися та повністю замикатися у собі. Алісія дорослішала, а образ Джуліанн досі її переслідував. Щоразу дивлячись у дзеркало, вона чула голос Джуліанн.

За роки у коледжі Алісія навчилася вливатися у колектив, але все ще трималася усамітнено. Вона подружилася з кількома студентами, і вони трохи їй допомагали. Так вона здобула трішки впевненості. Тепер Алісія шукала, чим буде займатися у житті. Її математичні здібності відкривали для неї широкі можливості, проте усі вони здавалися тьмяними та незахоплюючими.

Алісія знаходить ключ

І одного дня до Алісії навідалася сусідка. У свої тридцять з лишком вони були одного віку. Дівчина раптом несподівано їй сказала: “Я бачу, що ти робиш і яка ти насправді. Інші з тобою і не зрівняються. Ти така чарівна! Твоє життя мало б бути легким, а не складним”. Але Алісія цього не могла прийняти. Це було так схоже на слова її мами. Вона вже не могла цього слухати, але сусідка продовжила: “Знаєш, моя дочка зараз має величезні труднощі. Вона вважає себе потворною. І що б я не робила, мені не вдається донести до неї, якою вона є насправді. До того ж у неї великі складнощі з математикою. Алісія, можливо, ти поговориш з нею? Допоможеш їй з математикою? Чи не могла б ти допомогти їй пройти цей етап? Подивишся, чи ми можемо щось зробити? Донька у сильній депресії і я хвилююся за неї”. Алісія нерішуче погодилася поговорити з дівчинкою, але лише під виглядом репетитора з математики. Дитині щойно виповнилося сім років, і за комплекцією вона дуже нагадувала Алісію у тому віці. Вже незабаром вони почали спілкуватися, і Алісія змогла дуже сильно змінити погляд цієї маленької леді на саму себе. Обом дівчатам це дало силу та впевненість у собі.

Алісія вступає у свою силу

Вражаюче, як усе спрацювало. Чи не вперше у своєму житті Алісія почувалася наділеною силою. Не завдяки тому, що зробила щось для себе, а завдяки тому, що змогла дати енергію цій маленькій семирічній дівчинці. З її допомогою маленька леді змогла уникнути багатьох труднощів, які колись довелося пережити Алісії. Тепер Алісія розуміла: якби не труднощі, через які вона пройшла, вона б не змогла допомогти цій дівчинці. І вона цим пишалася. Невдовзі Алісія почала шукати, де б ще вона могла так само допомагати іншим. І так дівчина повернулася до навчання. Вона знову вступила до коледжа, щоб здобути ступінь з психології, та отримала роботу у середній школі на посаді радника з навчання та вчителя з математики. Вона занурилася у роботу та навіть трохи займалася волонтерством.

Дуже швидко адміністрація зі шкільної освіти помітила, якою сильною була Алісія і як швидко вона змінювала життя інших. Для неї створили особливу посаду, на якій вона мала займатися своєю діяльністю у різних школах та особливо працювати з дівчатками, які потребували більшої впевненості у собі та своїй зовнішності. Алісії дуже добре вдавалося помічати, коли дівчатка починали замикатися у собі, як вона у дитинстві. І вже невдовзі вона написала про це свою першу книгу і назвала її “Відображення у дзеркалі”. Алісія описала свій власний досвід дорослішання, а особливо стосунки з Джуліанн, ім’я якої вона змінила у розповіді.

Алісія повертається до єдності

У ще дуже молодому 42-річному віці Алісія раптом смертельно захворіла. Пройшовши через усі етапи печалі, вона змирилася з думкою, що настав час повертатися до Дому. І хоч вона була ще така молода, але певним чином вона вже виконала дещо дуже важливе у своєму житті, і глибоко у своєму духові це прийняла. Алісії не довелося чекати довго, і менше ніж за рік вона пішла. Коли вона померла, дещо трапилося. Дорогі, коли ви народжуєтеся на цій планеті, ви розділяєтеся на 11 різних вимірів часу та простору, та усі живете десь тут та робите різні вибори і проживаєте різні досвіди. Тут ви можете бути у фінансовій скруті, а тут – жити у матеріальному достатку. І ви маєте усі ці різні досвіди одночасно. Але як тільки ви помираєте, усі ваші виміри об’єднуються разом у єдиного духа. І усі вони знову повертаються до своєї єдиної сутнісної особистості. Коли Алісія залишила своє тіло, то змогла побачити усе, що відбувалося. І тоді дещо привернуло її увагу. Одним з її аспектів була людина, яка виглядала та діяла дуже схоже на Джуліанн – її запеклого ворога у середній школі. Коли усі аспекти об’єдналися, Алісія вперше змогла зрозуміти, ким була та людина і чому вони так поводилися. Виявилося, що життя одного з її аспектів було дуже схожим на життя Джуліанн.

У цей момент Алісія змогла все відпустити, адже тепер вона знала, що пережила усі ті досвіди, і жоден з них не був правильним чи неправильним. Вона була частиною усього цього та навіть тієї людини, яку не могла терпіти. Вона була частиною людини, від якої змушена була триматися подалі. Алісія навіть зрозуміла, що, ймовірно, то й була відпочатку одна з причин її контракту з Джуліанн. Коли Алісія повернулася до Дому, її зустрів тато, який помер кілька років тому. Він був одним з тих людей, які потихеньку підбадьорювали її за кожної можливості, і саме він говорив їй, якою неймовірно красивою вона була. Тепер при зустрічі він привітав її Вдома та пояснив, що усе було в порядку, як і мало бути. І не важливо, у якому вимірі часу та простору вона жила і який досвід переживала: людини, з якої знущалися чи яка сама знущалася з інших. Не важливо, була вона досконалою людиною чи тим, хто думає, що він абсолютно недосконалий, – усе це частина одного духа. Усі ці особистості – відображення одного й того ж світла. Алісія вивчила прекрасний урок. Усе це – світло. На що б ви не дивилися, знайдіть там світло – і ви будете Вдома. Чого б ви не боялися у своєму житті, ви дуже імовірно є частиною цього у своєму іншому аспекті.

Насолоджуйтеся подорожжю, дорогі! І знайте: ви ідеально саме там, де і маєте зараз бути. Для мене найбільша честь вітати вас та просити ставитися один до одного з повагою. Піклуйтеся один про одного та грайте у цю гру злагоджено разом. Я Мерлія. Піднімайтеся інколи, щоб побачити мене.

Еспаво

_________________________________________

Вітання, Дорогі!

Я еМ. Я б хотів додати дещо до попереднього повідомлення, яке донесла до вас Мерлія. Якщо ви зможете вловити розуміння того, ким ви є в усіх вимірах часу та простору, ви усвідомите свою досконалість як душі. Ні, ви не можете просто поглянути у дзеркало та побачити свою досконалість. Ні, ви не можете скласти перелік усіх своїх хороших та поганих сторін та прийти до своєї досконалості. Адже зараз ви прикидаєтеся людьми. Ви розділили себе на 11 різних досвідів та заховали частинку своєї досконалості у кожному з них. Але важливо знати: тепер ви у п’ятому вимірі як колективність, і люди вже починають до нього призвичаюватися. Тепер абсолютно можливо почати розчиняти ці стіни та заявити про свою досконалість в усіх своїх вимірах часу та простору, навіть, якщо ви почнете вже прямо зараз.

Возз’єднання зі своєю досконалістю

Саме це відбувається, коли ви залишаєте гру. Помираючи та покидаючи своє фізичне тіло, ваша досконалість знову об’єднується. Нам видається вкрай цікавим, коли ви зберігаєте зв’язок з кимось, хто помер та перейшов на іншу сторону завіси, і ваше спілкування вже якесь не таке, тому що ця людина не схожа на того, кого ви знали за його життя. Ви знали того, хто злився. Ви знали того, хто мав усі ті труднощі та упередження. Тоді як насправді, ви усі прекрасні та досконалі. Тому що усі ці аспекти об’єднуються зі своєю досконалістю. Тож, що потрібно зробити, щоб почати бачити цю досконалість у кожному? Якщо ви не можете побачити її у собі, то чи зможете бачити досконалість в інших? Коли ви дивитеся на кожну окрему людину та усі її недосконалості, форми та часточки її краси можуть бути заховані у інших її вимірах часу та простору. Саме так насправді все й відбувається. І якщо ви зможете вловити це розуміння та усвідомити, що можете змінити свій власний світ завдяки цьому простому розумінню; якщо ви почнете бачити досконалість в усьому навкруги, то побачите, що навіть недосконалість може бути дечим прекрасним, а не неправильним.

Це один з викликів п’ятого виміру. Немає нічого правильного або неправильного – тут не існує такого розділення. Тут немає тієї дуальності та полярності, з якою вам доводилося мати справу в третьому вимірі, аби грати у цю гру. Так, люди все ще бачать реалії третього виміру і повертаються до старих правил, адже опиратися змінам – природньо. Люди дивляться на речі як на хороше та погане, високе і низьке, правильне та неправильне – і прямо зараз це спричинює величезні розділення на вашій планеті. Що потрібно зробити, щоб усе знову об’єднати? Як знову об’єднати вашу енергію? Саме це ми запитуємо у вас. Кожен з вас – збалансована сутність. Я не несу в собі чоловічу чи жіночу енергію. Я несу в собі обидва цих аспектів і я керуюся обома, тому що кожен з них наділяє неймовірною силою. Кожен з цих аспектів має неймовірні властиві йому ознаки, які інший не може повністю в собі нести. Тож, що якщо все більше і більше людей почнуть теж так робити? Незабаром ви почнете знову об’єднуватися у досконалість білого світла, яким ви є насправді. Десь глибоко у душі ви знаєте про свою досконалість. Ви знали це у дитинстві. Але ви мусили навчитися вірити, ніби є недосконалими. Такий досвід вкрай розчаровує.

А як щодо того, щоб тепер покинути цей досвід? Саме це ми пропонуємо вам зробити впродовж наступних кількох місяців. Віднайдіть спосіб бачити досконалість в усьому, навіть у своїй ворогах. Якщо ви маєте таких людей, навіть тих, з ким абсолютно не погоджуєтеся, знайдіть одну маленьку частинку досконалості, одну маленьку частинку білого світла, яку ви усі принесли з собою з Дому, – і це дуже швидко запустить увесь процес. Знайте, ваш світ змінюється дуже стрімко. Це і є ті необхідні зміни. І саме те, що підлягає цим стрімким змінам, спричинює і людське розділення, і злість, і розчарування та відчуття власної слабкості. Ви можете заякорити це у тій любові, яку несете глибоко у собі, – абсолютно кожен з вас. І ми запрошуємо вас грати, прикидаючись людьми, та перетворювати цю гру на любов, а не страх.

Дорогі, ставтеся один до одного з повагою та піклуйтеся один про одного. Грайте у цю гру злагоджено разом. Ви усі – частина один одного. Насолоджуйтеся подорожжю.

Я еМ і я люблю вас.

Еспаво

_________________________________________

Підключаючи Серце

Від Барбари Ротер

У Барбари цього тижня сталася втрата, один із членів родини залишив цей світ. Вона мусила поїхати, щоб подбати про підготовку до прощальної церемонії. Ми усі посилаємо їй любов та підтримку.

Переклад українською: Юлія Олійник

Довідка про авторське право:

© Espavo, www.espavo.org, 2000-2018

Ця інформація призначена для розповсюдження і може вільно розповсюджуватися повністю або частково.

Будь-ласка, посилайтеся на: http://www.espavo.org.

Дякуємо, що допомагаєте розповсюджувати Світло!